Частина наших мешканців з перших днів війни, приймаючи переселенців, так і продовжують разом жити, разом допомагати ЗСУ.

Так вийшло і в п. Ірини. Маючи власну хату, прийняла у перші дні родину з семи осіб з-під Київщини: жінок, дітей, внуків.

Влітку 2022 родина повернулася додому, та в грудні найстарших жінок знову відправили у Калуш, оскільки їх квартира була розбита і зимувати не було де.

Так і залишилися пані Анна з дочкою Клавдією до весни. Та ні дня не проходить у хаті без добрих справ для наших бійців. Щоденно жінки сушать овочі, які віддають «Калуським бджілкам» на супи та борщі. А ще чистять горіхи.

І так співпало, що сьогодні, 14 березня, Анна Василівна та її донька Клавдія Петрівна святкують Дні народження.

Та і дати солідні – 93 та 72 роки – 165 на обох! А завзятості у роботі – як у 20!

Бажаємо нашим поважним панянкам міцного здоров’я та у якнайшвидшому часі готувати святковий торт до Перемоги!

Многая літ!

А ґаздині хати, яка не раз допомагала переселенцям з Маріуполя, Києва, і якої син сьогодні на фронті – щира вдячність за добро та опіку!