ВІЙНА І МИСТЕЦТВО. Навіть у найважчий час людина рятувалася, стабілізувалася, відновлювалася мистецтвом. Ми бачимо, як наші захисники знімають позитивні відео з піснями та танцями, мотивувальні відео, показують в онлайн мережах красиві фото (на війні можуть побачити красу. І це вражає, дивує і надихає). Не одноразово бачили написані картини: на полотні, стінах, вікнах, дверях, автівках. Чули пісні та декларування віршів своїх і чиїхось. Бачили інші витвори мистецтва. Хтось і хрестиком вишиває і по дереву майструє. А хтось саме на війні відкрив свої можливості. Проте, це вже інша історія. Творчість, мистецтво, хобі допомагають відволіктися, забутися, перемикнутися. А арттерапія (мистецтво + фахівець) допомагає справлятися з травмуючим досвідом, стабілізуватися, відновитися, продовжувати жити. Це доволі не простий шлях. Іноді довгий, часто незрозумілий, вимагає терпіння, дисципліни, довіри… І найперше, довіри до фахівців, а відтак вже і до самого методу. Щось ми знаємо, про щось говоримо, про щось мовчимо, а чогось і не розуміємо. Про щось ми можемо, хочемо говорити, про щось не хочемо казати. А про щось не можемо говорити з різних причин: страх, сором, нерозуміння, зупиняє недовіра… Мистецтво допомагає прочинити двері до внутрішнього світу людини бережно та екологічно. А часто, непомітно і легко. Людина з досвідом війни може знайти зручний і безпечний спосіб для себе доторкнутися до славного досвіду, прочинити двері у власний внутрішній світ, побути там так і стільки, скільки для неї/нього буде достатньо. Мистецтвом людина з військовим досвідом може знайти спосіб проявити емоції та почуття, зрозуміти щось про себе, свої вибори, прийняті рішення, дії, вчинки… Через цілющий, бережний, терапевтичний вплив мистецтва людина наче підійматися з колін, підіймати голову й очі, розправляє спину і розправляє крила. В арттерапії ми використовуємо різні матеріали: фарби, полотна, олівці, тканину, дерево, скло, глину… Можемо використовувати тексти готові, писати тексти, слухати, створювати музику, переглядати фільми чи танцювати… Найчастіше ми вибираємо малюнок. Цей процес захоплює. У нас на Західній Україні наче не заведено малювати. Ніби не чоловіча то справа. Є недовіра до такого методу. Та хто спробував, знає на скільки створення власного шедевра може бути захопливим. Кожен учасник по-різному буде відгукуватися про вплив малювання. Все залежить від самої людини, її досвіду, її світосприйняття. Проте – арттерапія працює. Хтось малює і мовчить, хтось відкривається та балакає, хтось не стримує емоцій, а хтось постійно жартує. Іноді згадуючи досвід війни, пройдений шлях і те, що сьогодні відбувається. Іноді малювання супроводжувався чорним військовим гумором. Все приймаємо. Ми вдячні кожному учаснику. З повагою ставимося до їх життєвих історій.