04 березня в просторі ГО “Чисті серця Калуш” відбулася група для людей із військовим досвідом.
Різний життєвий і військовий досвід.
Різні шляхи, потреби, переживання.
Але це не заважає нам знаходити спільну мову, висловлюватися, бути почутими та почути інших.
Важливий момент: коли ми впоралися зі своїм станом, знайшли внутрішню опору, ми можемо перейняти на себе роль “рятівника”. Це не добре і не погано — це природно. Головне розуміти, що і чому з нами відбувається.
У ролі рятівника ми прагнемо допомагати іншим. Але щоб підтримувати когось, потрібно спершу подбати про себе. Наповнитися силами, ресурсами, стабільністю. Тільки так можна дійсно допомогти, а не виснажитися самому.
Пишаємося нашими учасниками групи! Вони – першопроходці. Вони прокладають шлях роботи над собою, борються не лише зі своїм досвідом, а й із суспільними стереотипами:
– “Я сам собі дам раду.”
– “Чоловіки не плачуть.”
– “Психологи не допомагають.”
Вони працюють з осудом, соромом, упередженнями, а головне — зі своїм внутрішнім опором. І це титанічна робота!
Якщо ми хочемо допомогти іншим, варто почати з себе. Саме наша поведінка, наші дії та якість життя можуть стати прикладом і підтримкою для інших.
Як сказала одна мудра людина:
“Не спішіть рятувати світ. Спершу потурбуйтеся про себе.”
Щиро вдячні всім учасникам групи!
Захід в рамках проєкту “Плече до плеча: ветерани та сім’я ветеранів, зниклих безвісти та загиблих військових та їхня інтеграція в цивільне життя” за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ Civil Peace Service Ukraine.