Кривдником може бути не лише чоловік чи дружина, а й колишнє подружжя, інші родичі або особи, які спільно проживають чи проживали однією сім’єю.

Домашнє насильство буває:

▪️ фізичним;

▪️ психологічним;

▪️ економічним;

▪️ сексуальним.

За такі дії законом передбачена адміністративна та навіть  кримінальна відповідальність.

Якщо дитина бачить домашнє насильство — вона не свідок, а постраждала особа.

Найважливіше — не мовчати. Кожен виклик поліції, заява, медичний висновок, терміновий заборонний припис чи інший доказ формує доказову базу. Саме належна фіксація фактів насильства часто стає вирішальною при розірванні шлюбу, визначенні місця проживання дитини, обмеженні спілкування або навіть позбавленні кривдника батьківських прав.

І головне — з домашнім насильством реально боротися. Закон передбачає механізми захисту, а своєчасне звернення до поліції, за юридичною та психологічною допомогою чи інших профільних фахівців допомагає зупинити насильство та захистити себе і дітей.

Захищати свої права — не соромно. Соромно чинити насильство.

Через обмеження максимальної кількості символів, інформація наведена скорочено та в загальному вигляді.

Запрошуємо на консультацію для аналізу ваших документів.

Інформаційні дописи створені за підтримки проєкту “Плече до плеча: ветерани та сім’ї ветеранів, зниклих безвісти та загиблих військових та їхня інтеграція в цивільне життя” за підтримки Уряду Німеччини та Civil Peace Service Ukraine – GIZ ZFD.