Це простір довіри, де кожен може бути почутим — настільки, наскільки готовий зараз.

Кожен з нас пред’являє себе певними рисами. Про щось говорити легко, щось — залишаємо глибоко всередині. І це нормально. На все свій час.

На цій зустрічі ми говорили про:
Життєвий і військовий досвід
Наслідки війни й те, як вона змінює
Силу гумору і підтримку побратимів
Ресурси — що надихає, що тримає нас «на плаву»

Навіть отримали домашнє завдання — зробити щось із того, що дає нам силу.

Є різниця між тим, коли ми не хочемо говорити, і коли не можемо.
Коли болить — ми уникаємо тем, що піднімають емоції. Це може бути саме те місце, де живе наша травма.

Ми вже говорили: травма — це не лише подія, а й те, що відбулося після неї.
Коли не було підтримки. Коли ніхто не розділив наш біль.
Саме тому така важлива чиясь присутність. Людська. Психологічна. Професійна.

Індивідуальні консультації, групова робота — це не про слабкість, це про турботу.
Про себе. Про побратимів. Про тих, кого любимо.

Дякуємо нашим учасникам за щирість і сміливість.
Ваші розповіді — цінні. Ваш досвід — вагомий. Завдяки вам ми вчимося працювати правильно й екологічно.

Захід відбувся в межах проєкту
“Плече до плеча: ветерани та сім’ї ветеранів, військовослужбовців, зниклих безвісти та загиблих військових та їхня інтеграція в цивільне життя”
за підтримки Німецького співробітництва Civil Peace Service Ukraine – GIZ ZFD

#плечедоплеча #чистісерцяКалуш #ветеранськийпростір #психологічнапідтримка #групапідтримки #післявійни #ветерани