“Я не знав, чого мені треба, а виявилось — мені просто не вистачало спілкування. Аж легше стало” — поділився один з учасників. Ми дуже вдячні йому за ці щирі слова.

Бо справді: іноді, слухаючи чужі історії, ми ніби приміряємо їх на себе. Приходить розуміння, усвідомлення, знижується напруга.
У просторі підтримки можна обережно говорити про своє, не змушуючи себе, не «наступаючи собі на горло», а роблячи лише маленькі кроки назустріч собі. Це допомагає почати дихати вільніше.

Ми вже говорили, що є речі, які ми не хочемо озвучувати — і це нормально. А є речі, які ми ще не можемо сказати, бо це місце болю. І тут важливо не спішити. На все свій час.
Безпечний простір дає можливість йти цим шляхом — маленькими історіями, крок за кроком, опираючись на присутність і підтримку тих, хто поруч.

Ми дякуємо учасникам групи за їхній життєвий і військовий досвід, за силу, стійкість та витримку.

Зустріч відбулася в межах проєкту
“Плече до плеча: ветерани та сім’ї ветеранів, зниклих безвісти та загиблих військових та їхня інтеграція в цивільне життя”
за підтримки Німецького співробітництва (GIZ, Civil Peace Service Ukraine – GIZ ZFD).

#ЧистіСерцяКалуш #ПлечеДоПлеча #GIZ #CPSUkraine #ветерани #психологічнапідтримка #стійкість