Вчора, 14 січня, в просторі ГО “Чисті серця Калуш” відбулася одна з наших улюблених груп для людей з досвідом війни.
Це завжди особливий момент. Неможливо передати ті емоції, коли бачиш посмішки там, де колись була лише біль.
Захоплюєшся тим, як люди відкривають себе заново, починають краще розуміти не лише себе, але й інших. А фраза “Я думав, я один такий дебіл” щоразу викликає теплу посмішку – адже так важливо відчувати, що ти не один.
Учасники такі різні – з різним життєвим досвідом і травмами війни. Кожен із них по-своєму знаходить шлях до примирення з минулим.
Ми захоплюємося вами! Ви долаєте стереотипи, працюєте над собою, навіть коли не розумієте, як це все працює, але довіряєте процесу. Це заслуговує на глибоку повагу.
Окрема подяка ко-тренерці Катерині Новіковій – за підтримку, на яку завжди можна розраховувати.
P.S. Зрозуміють лише ті, хто в темі.
Захід проводиться в рамках проєкту “Плече до плеча: ветерани та сім’я ветеранів, зниклих безвісти та загиблих військових та їхня інтеграція в цивільне життя” за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ Civil Peace Service Ukraine.