Домашнє насильство! Дуже особисте для кожного, хто з ним стикався. Саме тому такі випадки часто замовчують – через сором, страх осуду оточуючих, страх помсти кривдника, економічну залежність або релігійні переконання та безліч інших факторів. Але через безкарність, жорстокість кривдника може зростати.
В інших випадках, звертаючись у відповідні структури за допомогою, постраждалі особи отримують певну підтримку (наприклад: тимчасова ізоляція від кривдника, психологічна допомога), а щодо кривдника застосовуються адміністративні штрафи, заборонні приписи… Але цього замало.
Варто пам’ятати, що які б дії не вчинила людина – в той момент вона точно вважала їх обґрунтованими. Травмуючий досвід, недостатній рівень поняття соціальної норми та сукупність інших факторів (провокативна поведінка інших, алко- або наркозалежність, низький соціальний рівень життя, тощо) можуть призвести до насильницької поведінки так званого кривдника. І такі люди не менше потребують допомоги. Не варто забувати, що в умовах війни, в яких зараз перебуває наша країна, багато людей отримують нескінченну кількість травмуючого досвіду. Окремою важливою категорією в цих обставинах є військові, які окрім отриманих фізичних і психологічних травм, довший час вчаться виживати в дуже тяжких умовах, втрачаючи навички мирного життя.
Статистика підтверджує зростання рівня домашнього насильства в родинах людей з військовим досвідом. І це ще раз підтверджує необхідність надання допомоги не тільки постраждалим особам, але і тим, хто вчиняє насильство, для запобігання та зменшення імовірності у майбутньому насильницької поведінки.
ПОГОВОРИМО ПРО “ОСОБИСТЕ”

